Любі друзі!

Починаємо публікувати роботи переможців конкурсу „Толерантність – це...” - 2007.
Вітаємо переможців!

Шерстобітов Валерій
Російська громада

Роздуми про толерантність

Толерантність. Що це таке?! Немало людей у світі задають собі це питання. Навіть, почувши на вулиці, маленька дівчинка, яка тільки недавно навчилася розмовляти питає в мами: «Мамо, а про що дядя зараз говорив?» . Мами стараються розповісти дітям про що йде мова так, щоб їхні малюки зрозуміли. Інколи буває таке, що навіть доросла людина не знає що таке толерантність. Це не правильно!

Я вважаю, що кожна людина має знати про те, що таке толерантність! Взнавши про те, що в моєму місті є клуб, який «проповідує» толерантність я з превеликим задоволенням записався до нього! На мій погляд це дуже цікаво та корисно. З толерантністю ти пізнаєш дуже багато.

Толерантність, на мою думку, це, по-перше, рівність між людьми. Нема поділу : чи ти єврей, чи ти українець, чи ти німець, чи ще з якоїсь громади - ти рівний за правами. По-друге - це єдність! Якщо ми не будемо єднатись, то в майбутньому нам буде дуже важко(на мій погляд). Якщо ми не будемо толерантними, то скоро ми будемо чи расистами, чи фашистами. Ці немалі субкультури - це, я б сказав, антоніми до толерантності. Бо вони пропагують все зовсім навпаки. На мій погляд це люди морально неврівноважені та, я б сказав, дурні. Вони розрізняють людей за кольором шкіри, за різними факторами життя та ненавидять цих людей. Толерантність все це відкидає. Вона навчає любові до ближнього свого (Навіть психологи Німеччини довели, що ненависть робить з людини ненормального).

Перебуваючи у клубі толерантності ми також дізнаємось про різні традиції різних громад, їх пісні танці. На мій погляд - це невід'ємна частина толерантності.

Хочу розказати вам історію з свого життя. Одного разу коли я їхав до школи, я як завжди зайшов до маршрутки дав водію гроші та сказав: «один, пожалуйста», на мене налетіла якась стара бабця та почала кричати на мене за те, що я розмовляю на “москальскій” мові. Мені аж погано зробилося. Я не знав що й відповісти тому, що я не хотів її якось образити. Це випадок мене дуже зачепив тому, що навіть стара бабця не знає те, що на мій погляд має знати кожен. Толерантності треба вчити з самого дитинства. Тому, що якщо це не закласти ще в молоді роки потім це буде не дуже просто пояснити людині, яка, навіть, ніколи не чула такого слова.

Толерантність зараз для мене - це моя субкультура, якщо її так можна назвати! Мені цікаво та приємно поспілкуватися з людьми з інших громад, розповісти їм щось про свою громаду! На даний момент толерантність - це те чим я зараз живу!

З повагою до всіх громад ваш Валерій!