Роботи переможців конкурсу „Толерантність – це...”
2008 року.

Вітаємо переможців!

Історія мого дідуся

Зовсім нещодавно я попросила мого дідуся розповісти мені про їхнє з бабусею весілля. Дідусь розповів дуже багато цікавої інформації.

Я дізналася, що перед тим як свататись наречений повинен був подарувати своїй коханій який-небудь подарунок. Мій дідусь подарував своїй нареченій гарну червоно-чорну кофтинку, а бабуся погодилася вийти за нього заміж. Зараз же бабуся каже, що він повинен був подарувати їй золоту обручку з діамантом, але колишній наречений весело жартує у відповідь, що бабусі достатньо було і кофтинки.

Коли бабуся вирішила стати дружиною дідуся, почалися весільні клопоти. Спочатку молоді вирішували кого запрошувати на свято. Та за це узявся боярин. Він склав список, підпоясався широким червоним поясом, як заведено, і пішов виконувати свою «міссію» по запрошуванню гостей.

Після цього вирішували не менш важливе питання: кого запросити на роль свідків-кумів. Це питання було вирішено не відразу, тому що свідки повинні стати хрещеними батьками майбутніх дітей подружжя…

Перший день весілля обов’язково проходив вдома у батьків нареченої, або ж у самого подружжя. Друзі нареченої викупали її у її ж сусідів. Молоду у весільному вбранні повинні були провести через все село, так би мовити «показати людям».

Батьки зустрічали молодих хлібом-сіллю, а вони віддячували за це батькам, відкусивши шматок від караваю. І навіть вважалося, хто з молодих відкусить більший шматок пирога, той і буде господарем у домі.

Весільний стіл переливався всіма барвами веселки, тому що на столі було ВСЕ, що можна було приготувати в ті часи. Я знаю такі страви: хурабьє(цукрове печиво),халва, янтихі, та наполеон.
Але найжорстокішою традицією в ті часи було те, що наречені повинні були усе весілля просидіти на підвіконні, навіть не доторкнувшись до їжі та напоїв!..
Я багато що б могла вам розповісти, але  це все, що я знаю про традиції грецького весілля!

Шишман Ирина