Роботи переможців конкурсу „Толерантність – це...”
2008 року.

Вітаємо переможців!

Притчі народів світу

Притчі – це народна мудрість, яка передається з вуст в уста багато років, проходить через покоління та віки і навчає через образи та приклади. Притчі та народні легенди підтверджують, що гроші та багатство не роблять людину щасливою. Саме ця тема розкривається в кримськотатарській народній казці „Золото є, а радості нема”. Даровані гроші не ціняться, приносять турботу та неспокій. Так в грузинській притчі “Заробіток ледачого”, батько перевіряв сина чи дійсно він своїми силами заробив карбованця, кожен раз кидаючи його у вогонь, і тільки коли син кинувся розгрібати жар своїми руками батько повірив, що він був зароблений самостійно:
Заробіток ледачого.
Щоб отримати спадок, ледащо мав заробити карбованець.
Один раз дала йому мати карбованець, батько кинув його у вогонь, сказав „Не ти його заробив”
Другий раз дала йому мати карбованець, син пробіг, щоб спітніти, та батько знову кинув його у вогонь зі словами „Не вірю”
Втретє довелося сину самому заробити. Коли батько кинув ті гроші у вогонь зі словами „не вірю”, то син почав руками розгрібати жар, щоб дістати тяжкою працею зароблений карбованець. Тоді батько повірив.

Разом  з тим, сумлінна праця приносить людині відчуття задоволення та щастя! Байка показує, що праця – це скарб для людини. Саму цьому і вчить наступна легенда про старого селянина землероба, котрий перед смертю сказав синам, що закопав горщик з золотом під виноградною лозою, після чого сини перекопали весь виноградник і отримали гарний врожай, що приніс їм більше багатства ніж якби дійсно батько залишив їм гроші. („Селянин та його діти” – східна легенда).
Навіть відсутність нормального грошового статку, людину не приводить до суму, адже гроші приносять великий клопіт, через які псується настрій. На стан настрою діють як матеріальні, так і духовні проблеми. Як розповідає нам грецька легенда „Причина гарного настрою”, щасливій людині, яка живе радіючи, ні про що не шкодуючи, не є проблемою матеріальні турботи:
„Причина гарного настрою”

 Сократа спитав один з його учнів:
- Поясни мені, чому я ніколи не бачив на твоєму обличчі ознак печалі? Ти завжди у гарному настрої.
Сократ відповів:
-  Тому що в мене не має нічого, про що я б шкодував, якби втратив.

На практиці толерантність добре «працює», якщо це – «гра в двоє воріт».
Сподівання на те, що вияви толерантності до людини, яка систематично, брутально, цинічно порушує Ваші права, зрештою теж стане до Вас толерантною – як правило, не справджуються.
 
Я вважаю, ми зобов’язані підтримувати інші культури, не забувати свою історію, дізнаватися нові загадки про життя наших предків та зацікавлювати майбутні покоління. Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від війни до культури миру.

Федірко Юнона