Роботи переможців конкурсу „Толерантність – це...”
2008 року.

Вітаємо переможців!

Притчі народів світу

 У кожного народу є свої притчі, казки та легенди. Але у народних творах будь-яких країн можна знайти спільні риси. Серед поданих притч мені найбільш сподобалися чотири, схожі за основним змістом. Це «Корова, кінь і пес (українська казка)», «Бути самим собою (єврейська притча)», «Жвавий осел (байка Езопа)», «Лев та ведмідь (болгарська казка)».

Ці розповіді об`єднані одним спільним мотивом, який можна виразити так: кожен має бути самим собою і займатися своєю справою.

Так, у байці «Жвавий осел» віслюк замислюється: «Чому це, ще вчора, коли як мавпа зробив те саме, усі сміялись і корчилися від задоволення, а сьогодні все навпаки?». На це питання можна не замислюючись, відповісти: тому, що він займався не тим, чим йому належить займатися. Спочатку, якщо таке трапляється, можливо, нічого страшного не відбудеться. Але у будь якому випадку рано чи піздно це призведе до неприємних наслідків. У притчах «Корова, кінь і пес» і «Лев та ведмідь» головна ідея та ж сама. Кожне творіння Боже має свою ціль, свій напрям, свою справу.

Тому кожен гарний на своєму місці. Кінь — для того, щоб возити господаря, тягти плуг і дрова з лісу; корова — для того, щоб давати молоко; пес — для того, щоб охороняти житло та майно. Але уявіть, що б сталося, якби поміняли тварин та їх «спеціалізації» місцями! Чи був би кінь гарним охоронцем? Чи міг би пес давати молоко? Корова— тягти з лісу дрова? Звичайно ж, ні. Так і в болгарській казці «Лев та ведмідь». Для кожного можна знайти справу, аби тільки йому це підходило.

 Ідея «сродної праці» є у багатьох давніх та сучасних філософів. Побачити її можна і в українського письменника та мислителя Григорія Сковороди.  Він також вважав, що кожен має знайти себе і свій напрям діяльності. Тільки тоді людина зможе жити у повній гармонії зі світом. Відображення цієї думки можна знайти у його байках «Олениця та кабан», «Бджола та шершень», в афоризмах та віршових творах.

 Особисто я також підтримую цю ідею. У реальному житті можна знайти багато доведень цій думці, усіх прикладів не злічити. Мені дійсно здається, що людина має бути сама собою, тоді вона здобуде все, чого бажає. Коли людина намагається бути не такою, яка є насправді, то це одразу помітно. Зрозуміло, що таку особистість рідко поважають у суспільстві. Те ж саме і з напрямом діяльності людини.

Якщо, скажімо, Олег терпіти не може математику, чи зможе він колись стати гарним математиком? І навпаки, якщо він не розуміється у літературі та інших гуманітарних предметах, чи буде він гарним літературознавцем чи філологом? Звичайно, ні. А що ж буде, якщо вся країна заповниться такими «математиками» та «філологами»?

Тому, на мою думку, ще з дитинства у людини мають розвиватися ті якості, якими вона обдарована найбільше. Потім дуже важливо обрати напрям у вищому навчанні та роботі, де людина найбільше зможе розкривати свої природні якості. І коли ти знайдеш себе, можна сміло ставити собі будь-які цілі та задуми— все обов’язково здійсниться! Тож давайте шукати себе!

Попова Лада