Форум театр в Лисичанську

19-21 лютого 2016 року, в другу роковину розстрілів на Інститутській, на Форум театрі в Лисичанську говорили про взаємодію людини та влади і проблеми вимушено переміщених осіб, складнощі сімейного життя й шкідливі залежності, та як це впливає на виховання дітей.

Государство начинается с человека. Можно винить политиков, но если сам ничего не делаешь, то ничего не изменится. То, чем я занимаюсь, мне в кайф. Гуманитарку бабушкам привезти через блокпосты. Я знаю: там 70 бабушек, и они ждут.. А бабушки говорят, нафиг нам та гуманитарка, пусть лучше будет мир. И пусть у меня не будет работы, только б был мир. (Олег, 53 роки)

Прямий потяг з Києва до Лисичанська приходить у другій половині дня. Та тренери Простору толерантності, Андрій Книжний та Сергій Койнов разом з двома учасницями з Києва мали починати семіна раніше, тож взяли квитки на потяг до Костянтинівки та вийшли у Слов*янську о шостій ранку. Далі - таксівкою в стотисячне місто, що пережило багато потрясінь за останні два роки. П*ятничним ранком проїжджаючи через центр Лисичанська можна було спостерігати ще цілий монумент Леніну, щоправда заплямований червоною фарбою, а вже в день його демонтували до середини тулуба. Цікаво, що питанню протистояння навколо знесення монументів «вождю світового пролетаріату» була присвячена одна з вистав  попереднього Форум театру в сусідньому з Лисичанськом місті Сєвєродонецьк місяць тому.

Теперь приходя домой я думаю о многих вещах, и думаю о них иначе (Ксюша, 15 років)

Джокери Форум театру Андрій та Сергій вже втретє за останні 3 місяці досліджували соціальні проблеми за допомогою Форум театру із різновіковою (15-60 років), розмаїтою за походженням, гендером, сексуальністю та політичними поглядами групою. Цього разу пощастило із можливістю попрацювати в Лисичанському міському краєзнавчому музеї. Тематичні зали, що розповідають історію від місцевих археологічних знахідок доісторичних часів до перепетій Громадянської, Другої світової та Афганської війн, і Чорнобильської катастрофи, створювали особливу атмосферу для аналізу пережитого учасницями та учасниками досвіду пригноблення та спротиву йому.

Интересно посмотреть на то, чем занимаются в своей жизни люди, которые уже состоялись (Микита, 15 років)

Серед 18 осіб, що мовою інтерактивного театру розповідали про власний досвід та шукали відповіді на соціальні проблеми в Лисичанську, ми зустріли двох хлопців та чотирьох дівчат десятих/одиннадцятих класів різних шкіл міста, працівницю Лисичанського краєзнавчого музею, громадську активістку - переселенку з Криму, що наразі живе у Львові, 2 учасниць «Театру Переселенця», темношкірого громадського активіста Африканського центру в Запоріжжі, правозахисника з Дніпропетровська, активіста в сфері протидії поширенню ВІЛ-СНІДУ з Нікополя, 2 аніматорок — донецьких переселенок з Святогірська та Дружківки, журналістку з Рубіжного.

Дуже класно, що залучили місцевих, багато дітей з Лисичанська, і з Луганської області. І дуже дякую, що ви поділились своїми історіями вчора, показали нам місто. Я розумію, що це може бути дуже болісно, але це дуже важливо - ділитися ними, і, сподіваюся, ми будемо підтримувати зв*язок. Дякую за методики, я буду їх використовувати (Ліза, 27 років)

Глибокі особисті історії під час вправи «Три стільці» задали теми для постанов. Одна із них стосувалась ігрової залежності, що склалася в молодій сім*ї. Дитині передалася ігроманія батьків, а із нею роздратування й скандали — як звична модель поведінки при незадоволенні бажання «уйти онлайн» увесь вільний час - як це було до сімейного життя. Інтервенція з глядацької аудиторії показала як можливе вирішення рішучу позицію жінки щодо спільного рівного розподілення обов*язків із чоловіком від самого початку подружнього життя, де спершу - справи, а потім — розваги. Також лунали пропозиції чіткого планування часу й необхідності активного включення обох батьків у виховний процес задля всебічного розвитку дитини. В обговоренні, врешті, постало питання, «а, власне, від чого ж люди тікають поринаючи з головою у віртуальне життя?»

Тема гаджетів стосується кожного з нас.
Провокує брати себе на понт - чи я зможу..? (Леся, 22 роки)

Для меня важно разобраться в себе. Ночь раздумий ждёт (Надія, 17 років)

Друга постанова розкрила тему проблем із працевлаштуванням та арендою житла для вимушено переміщених осіб в умовах упереджень, із якими так часто стикаються люди, що були змушені залишити власні домівки й звичний спосіб життя рятуючи себе від окупації та війни. Звинувачення у відсутності патріотизму та навішування негативних ярликів на «приїжджих» як дорослих, так і підлітків, на жаль, є поширеними в українському суспільстві. Приклади успішних вирішень стосувалися розвіювання упереджень в особистих розмовах як при працевлаштуванні, так і в пошуках житла. Звісно, задля системного спротиву явищу дискримінації щодо переселенців та переселенок нам не вистачає широких інформаційних кампаній, які б розвінчували міфи про тих, хто вимушено виїхали з Криму та Донбасу. З глядацької аудиторії також наводили приклади солідарності та взаємодопомоги, коли житло здавали взагалі без жодної сплати за це.

Власть не заинтересована, чтобы общественные организации были сильными. Пути решения мира давно были бы найдены, если бы власти прислушивались к общественным активистам. Среди общественников есть много экспертов, но чиновники искажают решения, извращают их (Олег, 53 роки)

Третя постанова розкрила долю підлітка в сім*ї із алко- та наркотично-залежними батьками. Дівчина зростає в атмосфері апатії, безнадії і постійних сварок й сама шукає розради в насильстві до слабшого та наркотиках. І кошти для цього намагається здобувати через участь у пограбуванні. Заміна з глядацької зали показує, як може надихнути повірити в себе уважна до підлітка вчителька. Щоправда, такий приклад є скоріше виключенням, адже вчителі та вчительки в Україні отримують низькі зарплати при високих навантаженнях й відсутності часу, який вони могли б приділяти дітям. Самій сім*ї буде важко «злізти з гілки» і врятувати дитину без потужної внутрішньої мотивації та підтримки ззовні. Поліцейсько-адміністративне втручання із подальшим позбавленням батьківських прав відправить дитину в дитбудинок і з часом, якщо пощастить, нову сім*ю. Чи є це справжнім вирішенням проблеми? З глядацької аудиторії наголошували, що треба гідно оплачувати працю в освітній сфері, приділяти високу увагу чутливому інклюзивному вихованню дитини із розвитком її індивідуальних творчих, фізичних, організаційних здібностей та відповідальності. І це виглядає неможливим без підняття рівня життя в суспільстві в цілому.

Я поняла, что у меня очень мало времени для себя. Это очень обидно (Інна, 28 років)

Крім того, під час обговорень та підведення підсумків триденного семінару одна з учасниць зауважила, що, коли вона бачить людей у камуфляжній формі, які уособлюють силу й користаються з цього, то її лякає подібна мілітаризація суспільства. Озвучили й те, що наразі політична тема є табуйованою в східному регіоні, і просто небезпечно озвучувати думку, яка відрізняється від офіційної. При чому ця думка може зовсім не бути протилежною, вона є просто іншою, критичнішою. Із цим погоджувалися інші учасниці та учасники семінару.

Форум театр для меня открыл, что в каждом жесте каждый человек может видеть что-то своё. Вчера я преодолела некую стену - что людям, которых я видела в Лисичанске, и которых совсем не знаю, могу рассказать что-то про себя. Я очень довольна. Спасибо вам, что в этот маленький город приезжают такие хорошие люди (Руслана, 17 років)

В найближчі два тижні Форум театр —  методика Театру пригноблених Августо Боаля — завітає до Рубіжного та Чугуєва. Спробуємо і там, як вважав Боаль, пересвідчитися в тому, що ніхто крім самих пригноблених, не знає, як краще влаштувати їхнє життя.


Захід реалізується Конгресом національних громад України та Київським освітнім центром «Простір толерантності» в рамках проекту «Примирення в українському суспільстві, від енергії протесту до енергії творення» за фінансової підтримки посольства Королівства Великобританії.


Звіт «Простір толерантності»
Звіт Громадської організації «Київський освітній центр «Простір толерантності»

Фото тижня



ipv6 ready